Хліб усьому голова… українців змушують менше їсти хліба

Хліб усьому голова… українців змушують менше їсти хліба

Щоб знати чому українці їдять мало хліба… потрібно спитати в споживачів хліба.

Біля магазину шумно. Люди всіх вікових груп в очікуванні машини з хлібом дискутують на різні теми. Це те місце де ще селяни можуть зібратися, висловити свою думку, поділитися враженнями і почути щось нове. Машина приїжджає о десятій годині два рази в тиждень. Сьогодні тут основна тема про якість хліба. Хліб завозять не смачний, а вибору немає, їсти хочеться…

- З кожним роком якість хліба гіршає, буханці зменшуються а ціни ростуть. З пенсією який раз нас обманули? Що б там не говорили, влада таки хоче щоб село швидше вимерло. Землю ніяк не поділять… Коли ми на горбі піднімали економіку України голодні, голі та босі - тоді хоч комусь були потрібні…- говорить Галина Миколаївна ,72 роки.

Микола Іванович, 60 років. « До села завжди ставилися зневажливо, воно було і є дійною коровою, яку «забувають» нагодувати – сама напасеться. Я молодший і добре  пам’ятаю запах хліба, коли мама його виймала з печі. Тепер такого ніде не почуєш. Без хліба не проживеш, але коли він не смачний та ще й дорогий беру менше ніж брав раніше».

Світлана, 20 років. «Я цього не знаю, але в місті, у хлібних магазинах пахне смачно, купиш та їсти нічого. Ароматизатори… Ми купили хлібопічку, купуємо муку і печемо білий хліб,  хоч по телевізору кажуть що він шкідливий для організму. Дідусь  просить чорного чи сірого з пшениці, та де ти візьмеш муки на чорний хліб. От і приходиться купувати. А він такий… тиждень совається не з’їдаємо: солоний, кислий, а то й зовсім не зрозуміло що їси, чи цементовий. Раніше хліб в пакетах продавали, а зараз як дрова…і тут економлять.» 

Дід Грицько, 82 роки. «Влада старається… Ще до 2000 року в нас та й окрузі в 30 км. було п’ять млинів. Я молов свою пшеницю на муку а баба хліб пекла. Тепер знищили все. Хоч би й хотів змолоти та ніде. Не їмо з хлібом а мучимося».

Марія, 30 років.  «Ми кілька разів купляли житню муку в магазині, але з неї спекти хліб не получилося  Кажуть що вона змелена з жита, що йде на корм худобі.»

          Іще говорили  про хліб, маса якого зменшується а ціна зростає… «раніше одного буханця хліба вистачало бо був 1 кг то тепер по 400г». Білий хліб запечене повітря в тісті… В роті тане як кукурудзяні полички… вроді жуєш а ковтати нічого… Місцеві пекарні печуть кращий хліб… ніж завезений здалеку.

 Чому українці не можуть наїстися хліба?

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів в Україні, за даними Держстату, за січень-лютий 2017 року скоротилося на 9,1% щодо того ж періоду 2016 року, коли вироблено 1,123 млн т хліба і хлібобулочних виробів, що на 7,1% менше, ніж 2015 року. При цьому ціни на хлібну продукцію продовжують зростати від місяця до місяця: в лютому 2017 року на 3,1%, а в січні 2018  – на 1,5%. Виробництво  ж  за січень-червень 2018 скоротилося на 9,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року і склало 468, 000 тонн.

Цікаво, що раніше низьку якість соціального хліба виробники пояснювали держрегулюванням цін, яке змушувало їх використовувати дешеву сировину, щоб вкластися в цінові рамки, встановлені владою. (В країні, яка годує половину земної кулі хлібом, село яке виробляє хліб годують соціальним хлібом.) Тепер цей аргумент забутий і замість нього використовується теза про те, що Україна постійно нарощує експорт зерна, а віднедавна й борошна. Мовляв, все вивозять на експорт, і пекарі змушені задовольнятися сировиною, яка залишилася. Та диму без вогню не буває…

Україна з початку 2018/19 маркетингового року станом на 15 січня 2019 року  експортувала 25,5 млн т зернових, зернобобових та борошна. Обсяги експорту на 3,1 млн тонн більше ніж на відповідну дату минулого маркетингового року, тобто майже на 14%.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

“Йде тенденція і до зниження попиту на хлібобулочну продукцію. Справа в тому, що хліб сьогодні як продукт залежить від кількості населення, а воно скорочується – остання цифра показувала 42,6 млн. осіб. Крім того, структура харчування людей змінюється – люди намагаються їсти менше хліба і приділяють більше уваги фруктам і овочам.(Абсурд - прим. авт. – Старенькі, без зубів, приділяють більше уваги фруктам і овочам! ) Також впливає низька купівельна спроможність населення, в той час як ціни на хліб зростають ”, – так розуміє стан справ генеральний директор “Укрхлібпрому”  Олександр Васильченко.

Чому можновладці мовчать про те, що існує дефіцит жита, посіви якого витісняються ось уже який рік прибутковішими культурами. Переробники зіткнулися з дефіцитом сировини. Наприклад, за даними ІА "АПК-Інформ", відзначається рекордне зростання імпорту цієї культури, насамперед, з Білорусі.

Зменшення споживання хліба пояснюють невірною статистикою, «що тільки 40% продукції випускається на хлібозаводах, а решта – дрібними пекарнями, що не подають звітів.»  «Люди переходять як в Європі, на білий хліб. Стосовно чорного, то його хочуть тільки, якщо він смачний і натуральний.»

Але, як свідчать дані аналітичної компанії "AR-Group", українці вже давно їдять більше пшеничного хліба і булок.

Різниця у вартості хліба між Україною та країнами Заходу скорочується кожен місяць. Заробітчани говорять, що найдешевший білий хліб у Польщі коштує 18грн. за кілограм (лише по торговельних мережах). А в нас вартість найдешевшого вітчизняного пшеничного хліба становить більше 8грн. за 400 грам. Тобто різниця сьогодні в ціні на хліб між Україною та Польщею значна, враховуючи наші зарплати і пенсії

За словами економіста Олександра Охріменка, ціни зростають через ПДВ.

“Ця система працює не ефективно. Виробники, продавці закладають у вартість товару додатково 20%. Адже їм ніхто не повертає податок на додану вартість. А свої гроші вони не хочуть втрачати”, – говорить економіст.

Валовий збір зерна в 2018 році склав близько 70,1 млн тонн проти 62 млн тонн торік, повідомили в Міністерстві аграрної політики і продовольства.

Відповідно до прес-релізу міністерства, кукурудзи намолочено 35,5 млн тонн, пшениці – 24,5 млн тонн, ячменю – 7,3 млн тонн, жита – 0,41 млн тонн, гречки – 0,13 млн т.

Крім того, соняшнику зібрано 13,7 млн тонн, сої – 4,4 млн тонн, ріпаку – 2,6 млн тонн, цукрових буряків викопано 13 млн тонн.

Найбільший вал зерна зібрано в Полтавській (6,4 млн тонн), Вінницькій (6,1 млн тонн) і Черкаській (4,8 млн тонн) областях.

Найвища врожайність зернових і зернобобових була в Черкаській (72,8 ц/га), Хмельницькій (71,6 ц/га) і Вінницькій (71,3 ц/га) областях.

Втім, не всі пекарі вважають ці проблеми значущими. "Зерно і борошно потрібної якості на ринку є, тому наші підприємства не відчувають нестачі сировини. Для виробництва темних сортів хліба ми перейшли з білоруського борошна на українське, оскільки за ціною вони зрівнялися, при часом гіршій якості імпорту", – розповів власник ТОВ " комерційно-виробнича фірма "Рома" (м. Харків) Сергій Цимбалов. Сергій Цимбалов також говорить і про більшу частку виробництва пшеничного хліба. Однак уточнює, що чим далі на захід України, тим більше там цінують чорний хліб, а на сході країни – більше звикли їсти білий. За його словами, ціна відсікання попиту на масові сорти хліба становить зараз приблизно 12 грн за буханець.

Для 38% населення, яке живе на соціальні виплати, у тому числі для пенсіонерів, ціни на хліб є захмарними, враховуючи, що пенсії зростають із значним запізненням та меншими темпами. Тому старенькі українці покладається лише на власні сили.

Соромно за владу, яка не може нагодувати людей поважного віку, людей, які в дитинстві не наїдалися хліба і тепер вимушені голодувати. Вони просять у Бога смерті. Радійте - буде економія пенсії, вільна жилплоща і земля, але закону «бумерангу» ніхто не відміняв…

В Україні змінюється законодавство щодо захисту прав споживачів 

Поточна економічна ситуація в Україні та низька купівельна спроможність призводить до того, що при виборі хліба багато пересічних громадян керується виключно ціною та не звертають увагу на надійність продавця і можливість притягнути його до відповідальності у разі виникнення проблем. В місті є кілька продавців і є право вибору товару. В селі немає ні одного а ні другого. Окрім цього, далеко не всі споживачі налаштовані відстоювати свої права. І отримавши відмову, наприклад, в магазині чи сервісному центрі, дуже мало хто готовий офіційно звертатись в державні органи та відстоювати свої права.

Згідно зміненого законодавство щодо захисту прав споживачів, ринку забороняється вводити в обіг продукцію, що випущена з потужностей, які не пройшли державну реєстрацію та не отримали експлуатаційний дозвіл. Якщо оператор ринку не дотримуватиметься вимог щодо надання достовірної інформації про продукт, і вводитиме в оману споживача, він буде змушений заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат для ФОПів та 15 для юридичних осіб. За реалізацію продуктів чи кормів, маркування яких не відповідатиме законодавству, доведеться заплатити штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат для ФОПів та п’яти для юридичних осіб. https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щоправда, у цій ситуації виникає питання – в інтересах великих компаній та агрохолдингів чи все ж споживачів це буде прописано? Це, на жаль, невідомо. Більшість експертів, не дуже вірять щоб ці зміни вносились в інтересах споживачів. Але зараз це буде вкрай важко побачити: важливі моменти можуть настільки "тонко" прописати, що їх буде майже неможливо помітити.
Необхідно паралельно запускати в роботу Антимонопольний комітет. Поки він не почне ефективно працювати, ринок продовжуватиме шукати слабкі місця.