Пенсійний геноцид в Україні

Середня заробітна плата по Україні насправді «не середня» ? 

Минулого року Уряд розпочав одну з найрекламованіших реформ — пенсійну. Її складовою є обов’язковий автоматичний перерахунок пенсійних виплат відповідно до інфляції і зростання зарплат в країні. З інфляцією все зрозуміло, а от  зростання зарплат і пенсій більшість українців не відчула.

Існує два показника середньої заробітної плати: за даними Пенсійного фонду та за даними Держстату. Вони відрізняються методикою підрахунків. Пенсійний фонд враховує всі підприємства, оскільки веде розрахунок майбутніх пенсій кожному працюючому. А Держстат рахує за методикою визначеною наказом №64 від 16 березня 2011 року Державним комітетом статистики України "Про затвердження Методики оцінювання показників за результатами поточних обстежень підприємства …". Стисло це означає: у розрахунок середньої плати, яка визначається державною статистикою беруться лише підприємства з чисельністю 10 і більше осіб, а всі інші не враховуються. Навіть на 2011 рік зазначається, що середня кількість працюючих на одному підприємстві є близько 3 людей і що під такий розрахунок не підпадає 75% юридичних осіб України. Оскільки бізнес за останні роки лише дрібнішає, то можна з впевненістю говорити, що в 2018 році з під розрахунку випадає 90% підприємств та організацій нашої країни. Детальніше: https://uainfo.org/blognews/1548660631-chi-e-serednya-zarobitna-plata-v-ukrayini-diysno-serednoyu-.html

Виникає запитання: Чи може вважатися середньою середня заробітна плата, розрахована на даних 10% найбільших роботодавців України, якщо навіть Методика говорить про альтернативні джерела отримання інформації?

З року в рік ПФ має дані середньої заробітної плати або доходу, із якого українцями сплачено страхові внески, та який буде враховано для обчислення пенсії кожному персонально. Держстат, за той же час, дає цифру  по Україні на 9% - 13% більшу, яку і беруть в розрахунок пенсії. 

Прикро, що населення не здогадується  заради чого  заява Влади про зростання заробітної плати  в Україні ґрунтуються на даних лише 10% найбільших підприємств та організацій України, і чому з їх поля зору випадає переважна кількість українців. Ось тут і беруться захмарні середні зарплати (цифра відображає «брудну» зарплату – прим. автора) по Україні.

Уряд встановлює рекорди, в яких населення країни не бере участі. Українці спостерігають за ними  з екранів телевізорів, не вірячи в такі фантасмагорії. Ось така статистика якою Уряд та Парламент впродовж  років рекламують себе на близьке і далеке зарубіжжя у царині пенсійного забезпечення.

Економія на бідних. Як влада обманює пенсіонерів

У 2011- ому голосами парламентської більшості на основі Партії Регіонів була ухвалена так звана пенсійна реформа Тігіпка яку було подано під гаслами «боротьби за соціальну справедливість».         

За часів урядування Миколи Азарова, аби зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду за рахунок скорочення пенсій, згідно з Законом України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», пролобійованим віце-прем`єром С.Тігіпком, який набрав чинності 01.10.2011, були суттєво погіршені умови виходу на пенсію для практично всіх категорій майбутніх пенсіонерів. А ще цим законом було збільшено пенсійний вік для жінок та розмір страхового стажу, потрібний для отримання пенсій, запроваджено норму про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У такій спосіб легальне отримання великої заробітної платні задля майбутньої пенсії стало безглуздим. І саме цим законом були зняті надбавки до пенсійних виплат працюючим пенсіонерам, пенсії яких (за розрахунком) були менші, ніж прожитковий мінімум.

 Замість того, щоб не зачіпати “болюче” питання підвищення пенсійного віку, Верховна Рада України посилила вимоги до іншого показника - страхового стажу  для майбутніх пенсіонерів, проігнорувавши нинішній стаж дійсних пенсіонерів.

Нагадаю, Верховна Рада прийняла закон 8 липня, а 6 вересня внесла в нього уточнення, відклавши вступ його в силу з 1 вересня на 1 жовтня. При цьому парламент відмовився скасувати цей закон. Президент Віктор Янукович схвалив пенсійну реформу через три дні. Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/vid-sogodni-zbilshuyetsya-pensiyniy-vik-dlya-zhinok.html

Вони змінили коефіцієнт, який використовували для розрахунку пенсії. Зниження пенсії закладене у фактичній ліквідації коригуючого коефіцієнта, оскільки, через вилучення 1,35% пенсія зменшується за законами математики на 26% (1:1,35=0,74). Раніше за основу брали прожитковий мінімум, а тепер – мінімальну зарплату. Вона є більшою за прожитковий мінімум і при розрахунках, коли вашу середню зарплату ділять на мінімальну зарплату, результат виходить менше. 

Так  виринула  дискримінація старих пенсіонерів та гендерна нерівність як для старих та і для теперішніх пенсіонерів.

          Верховна Рада спочатку ввела оподаткування пенсій, розміром понад 10 тисяч гривень. За півроку виявилося, що це ні до чого не призвело, економічний ефект нульовий (тоді було менше «багатих» пенсіонерів – прим. автора) і Парламент ухвалює Закон України №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)», яким межа оподаткування пенсій знижується з 1 квітня 2015 року з 10 тис. грн. до трьох мінімальних зарплат.

Окрім того з пенсіонерів почати стягувати ще й 1,5% військового збору. Працюючим пенсіонерам взагалі запропонували отримувати або пенсію, або зарплату, інакше пенсіонер, який працює, мусить сплачувати 15% податку зі свої пенсії. Це  Урядом оголошено «європейською практикою».

Влада на законодавчому рівні робить  все можливе, щоб порушувати норми права та сприяти «тінізації» економіки.

 Навіщо «показувати» високу зарплату, коли після виходу на пенсію з неї будуть стягуватися податки так само, як і з зарплатні? Краще отримати гроші в конверті й зараз, ніж потім, до того ж набагато менше, ніж розраховував. Стимулювання подібних настроїв серед найманих працівників з боку законодавців та урядовців призводить до збільшення «тіньових» зарплат та відповідно зменшення доходів Пенсійного фонду. Під гаслом «збільшення заробітної плата» іде скорочення працівників, за рахунок цього підвищують заробітну плату тим хто залишився. Населення «розїзжається»  на заробітки за кордон.

Щоби зрозуміти, як ситуація розвивалася далі, достатньо подивитися статистику. Її наводять представники Реанімаційного пакету Реформ (РПР). Станом на початок 2015 р. , за даними РПР, 70% пенсіонерів отримували  - з урахуванням надбавок та доплат  - пенсії навіть нижчі, ніж мали бути пенсії за віком (1371.75 грн. станом на 01.01.2014).

https://uainfo.org/blognews/1548660631-chi-e-serednya-zarobitna-plata-v-ukrayini-diysno-serednoyu-.html

Пригадаймо, що Законом України від 02.03.2015 №213-VIII внесено такі зміни до пенсійного законодавства, що сприяють достроковій смерті чоловіків та жінок, які працюють у важких та надважких умовах та збираються накопичити необхідний страховий стаж, щоб отримати пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно з цим законом поетапно збільшується вік жінок, зокрема, з 45 до 50 років при призначенні пенсії за віком за роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах та з 50 до 55 років при призначенні пенсії за віком за роботу в шкідливих та важких умовах праці. Також поетапно на 5 років збільшується загальний стаж роботи для чоловіків та жінок, потрібний для призначення пенсій на пільгових умовах.

До цього, тривалість роботи у важких та надважких умовах розраховувалась таким чином, щоб не допустити у працюючих настання інвалідності через професійні захворювання. Окрім того, для деяких професій були введені вікові обмеження, обумовлені особливостями фізіології людини. Це було зроблено задля безпеки тих, хто може постраждати внаслідок невчасного реагування літньої людини на раптову зміну умов роботи. Наприклад, саме цим обумовлена відсутність авіадиспетчерів чи штурманів літаків у віці понад 50 років.

За цим Законом після підвищення норм страхового стажу, необхідних для отримання пенсії, зросли ризики для пересічних громадян – це перше, а по-друге, держава вже економе на виплаті підвищених пенсій, через те, що відпрацювавши у важких умовах менше, ніж потрібно, і не маючи змоги продовжувати роботу через стан здоров`я такі люди не будуть мати право на підвищені пенсії. Одночасно з тим, держава продовжує збирати кошти до страхових фондів за клас ризику підприємства з бізнесу за таких працівників. Тобто і підприємці, і наймані працівники свою гроші втрачають, а чиновники отримають кращу статистику для звітності.

Пенсійну реформу 2017року спонукав аудит Рахункової палати. Відповідний Звіт розглянуто та затверджено на засіданні Рахункової палати:  «Про результати аналізу причин утворення дефіциту бюджету Пенсійного фонду та його покриття за рахунок коштів державного бюджету».  Було виявлено дуже багато недоліків у роботі ПФ. Відмічено, що робота службовців, залишається непрозорою і суперечливою, не сприяє належній мотивації до праці та дотриманню визначених чинним законодавством підходів до встановлення умов оплати праці для усіх держслужбовців залежно від займаної посади, рівня кваліфікації, наданих повноважень та відповідальності. Серед інших причин дефіциту бюджету ПФУ вказано на  невисокий розмір заробітної плати в країні,  скорочення кількості застрахованих осіб і страхувальників, щорічне здійснення невластивих для ПФ видатків, передбачених законодавством (50,4 млрд грн), і зростання боргів із сплати ЄСВ та інших платежів до ПФУ (станом на 01.01.2017 - 18,6млрд гривень).

Вжиті заходи, що до виконання висновків і пропозицій Рахункової  палати  по результатах попередніх контрольно-аналітичних перевірок Кабінетом Міністрів України, Міністерством соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) та Пенсійним фондом, були недостатньо повними, своєчасними та системними.   Ось чому міністри  вирішили  « по бистрому» виправити ситуацію.  Так «з’явилася на світ» пенсійна реформа 2017 року.

Тепер за Законом України № 2148 з 1 жовтня 2017 року розрахунок нових пенсій проводиться за єдиною для всіх  пенсіонерів формулою, незалежно від місця роботи працівника. Так під керівництвом А. Реви було повністю зруйнувано пенсійну систему,  а індексація - оптимізація 2018-2019 року ще дужче загострила становище ПФ. Індексація передбачена прямою статтею закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Індексація і осучаснення – це різні речі. Індексація – це захист пенсії від інфляції. Осучаснення – захист пенсіонерів від появи диференціації пенсії в залежності від року виходу на заслужений відпочинок».  В 2019 році Уряд просто скасував індексацію пенсії, а провів тільки осучаснення. В результаті  пенсіонери які працювали 15 років отримують пенсію на рівні з тими що пропрацювали 30-35років. По при всі вихваляння Реформою, «нову»  пенсійну систему побудувати так і не змогли. Тепер своїми «обіцянками - цяцянками»  пробують  залагодити свої прорахунки. Бідні пенсіонери так нічого і не отримали зате, «багатих» в котре ощасливили. Це одна з маніпуляцій уряду.

          Чому  маючи в Україні дуже великий потенціал пенсіонерів – науковців (кандидати, професори, доктори), ніхто не бачить тих помилок що стали робити в ПФ? Не хочуть чи не можуть? Швидше за все, їхні пенсії їх цілком влаштовують. Тому, вони вибрали позицію «сліпих» спостерігачів.  А фінансисти?  Їм дали заробить і тепер вони дають заробить своїм колегам? Можливо їх варто опустить на землю щоб очі розкрилися. За п’ять років роботи уряд Гройсмана продемонстрував не лише невміння влади управляти державою, а й повне небажання робити це.

Як бездіяльність чинної влади  дозволяє обкрадати  українців наживаючи капітал

Враховуючи дефіцитність Пенсійного фонду, щоб профінансувати підвищення пенсій в 2019 році, необхідно розширювати власні надходження фонду, збільшувати кількість застрахованих осіб та легалізувати зайнятість.

Пенсійний фонд України був створений у 1991 році. З 1997 р. бюджет Пенсійного фонду виведений зі складу Державно­го бюджету України.

Слід зауважити, що органи Пенсійного фонду ведуть чіткий персоніфікований облік надходжень страхових внесків кожного українця. Пенсійний фонд забезпечує роботу єдиного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб.

Прикриваючи свою бездіяльність, Мінсоцполітики  робить акцент на  те, що існують схеми ухилення від сплати  єдиного соцвнеску (ЄСВ),  наразі він не «бачить»,  що ПФ отримуючи дотацію із державного бюджету  роздає її не за призначенням. Це «узаконена корупція» -  перерозподіл коштів направо і на ліво, мертвим і тим хто іще її не заробив.

Чому  не контролюються  видаткові статті Пенсійного фонду, що не пов'язані з пенсійним страхуванням і мають виплачуватися з державного бюджету? Розмови ведуться тільки за поповнення ПФ, а про витрати з нього ніхто не говорить, напевне «так треба»  для влади.

За даними Пенсійного фонду, 84 тис. керівників підприємств отримують зарплату на рівні мінімальної. У Києві таких понад 20 тис, хоча середня зарплата в столиці становить 13 614 грн. Цікаво, як вона розраховувалася?

 А 75% приватних підприємств “декларують” середню зарплату по підприємству 4 тис грн. Більшість з них не мають диференціації в оплаті праці відповідно до посад. Це свідчить, що більша частина зарплат досі перебуває в “тіні”.

 Принципи, за якими працює загальнообов`язкова солідарна система пенсійного страхування мають бути однаковими для всіх застрахованих.

Наразі максимальна величина бази нарахування ЄСВ — 15 мінімальних зарплат або 55 845 грн. Це означає, що чиновники які отримують достатньо великі зарплати, сплачують ЄСВ в розмірі 22% з цієї суми, а решту зарплати кладуть у  кишеню.

В цей же час запропоновані Міністерством соціальної політики заходи ще більше заохочують недобросовісних платників до збереження тіньових схем.

На плечі простих українців лягли виплати пенсій жителям окупованих територій Донецької і Луганської областей. Вони отримали протягом чотирьох минулих років 80 млрд. гривень пенсійних виплат із українського бюджету. Хто дасть гарантію що це не бойовики, адже на пенсію там ішли рано (деякі категорії громадян у 35 років) та і пенсії в жителів цих областей були більші.  

Особливість нашої країни полягає в тому, що в нас найбільший відсоток сільського населення у порівнянні з розвиненими країнами Європи – там сільське населення 2–8 %, а у нас 33 % (понад 13 млн. чоловік). Найбільш корумповані в Україні, згідно з різноманітними українськими та міжнародними соціологічними опитуваннями, судді, прокурори, народні депутати. Вони найбагатші пенсіонери в Україні. Їхня пенсія становить більше 10 тисяч гривень.  Водночас найменші пенсії у працівників сільського господарства. І саме селяни отримали  від Уряду найменшу доплату до пенсії.

За Законом України № 2148 з 1 жовтня 2017 року розрахунок нових пенсій в Україні проводиться за єдиною для всіх  пенсіонерів формулою, незалежно від місця роботи працівника. Формула обчислення основного розміру пенсії є незмінною і враховує стаж особи. (Пенсіонери яким тепер 65 років йшли на пенсію за старим Законом, про які 35 років стажу  може вестися мова?), величину заробітної плати, яку вона отримувала, а також рівень середньої заробітної плати по країні (який взяли з хмар).

Поки Андрій Рева запевняє, що у бюджеті немає грошей для підняття «мінімалки», його зарплата продовжує стрімко рости. Журналісти «Слово і діло» розповіли, скільки заробив міністр Мінсоцполітики України Андрій Рева. Так, у жовтні він напрацював на 112 тисяч 895,88 грн. З них оклад 15 тисяч 272,73 грн. та стільки ж за інтенсивність праці, 7 тисяч 636,36 грн. – за вислугу років, 3 тисячі 54,55 грн. – за роботу з держтаємницею, 2 тисячі 676,24 грн. – відпускні, 15 тисяч 273 грн. – премія.

Міністр соціальної політики Андрій Рева також отримав 53 тисячі 306,09 грн для «вирішення соціально-побутових питань». Ще 404,18 грн склала індексація. Варто зазначити, що податки і збори становили 22 тисячі 14,70 грн. В 2018році  розмір мінімальної зарплати в Україні становив 3723 грн. Як повідомлялось раніше, міністр запевняв, що підняття мінімальної зарплати українцям не світить через брак коштів.

Українцям показали зарплати працівників Кабінету Міністрів за грудень 2018 року. Про це пише Рoliteka. У повідомленні йдеться, що абсолютним "грошовим лідером" став віце-прем’єр Павло Розенко, який заробив 174,3 тисячі гривень, причому в цю суму входять премія та матеріальна допомога.

А скільки таких «працьовитих» в Україні? Чи зможе населення з такою мінімальною зарплатою нагодувати ціле поголів’я св…й грішми.

Однаковий страховий стаж та однакові страхові внески дають право на один той самий розмір пенсійних виплат. Відповідно, для отримання рівних пенсій страховий стаж у чоловіків та жінок має бути однаковим за тривалістю. При цьому не виключається, що страхові внески за жінок під час відпуски по вагітності та догляду за дитиною може сплачувати держава (з держбюджету до бюджету Пенсійного фонду).

Нове пенсійне законодавство змінює норму про перерахунок пенсій, призначених жінкам достроково після досягнення 55-річного віку. Передбачено, що зменшення розміру пенсії за віком застосовується: протягом періоду до досягнення віку, в якому жінка мала б право виходу на пенсію, передбаченого законом «Про загальнообов’язкове державнем пенсійне страхування», і протягом періоду після досягнення встановленого віку виходу на пенсію, який дорівнює кількості повних і неповних місяців дострокового виходу на пенсію. Після завершення цього періоду розмір пенсії має переглядатися без застосування зниження пенсії.

До 2018року в Україні для виходу на пенсію достатньо було мати страховий стаж 15 років. Проте з нового 2018 року цей показник зріс до 25 років. А протягом терміну впровадження реформи - аж до 35 років. Ось так законотворці вирішили схитрувати, що вплинуло на подальші маніпуляції з пенсіями. Якщо стаж менший – людина зможе вийти на пенсію в 63 або 65 років.

У Мінсоцполітики підрахували, що до того часу лише кожен другий українець зможе виконати вимоги щодо стажу. Інші працюватимуть до 63 чи 65 років. Таким чином впродовж наступних 10 років кількість українців пенсійного віку, але без пенсій зростатиме щороку.