Не видимий убивця діє

Технічний прогрес нерозривно пов'язаний з загальним погіршенням здоров’я нації. Кожного року з початком обробітку полів пестицидами селяни починають скаржитися на різні недомагання.  У багатьох починає боліти горло, голова, з’являється запаморочення та загальна слабкість організму.  Та якщо аграрії і раніше нерідко нехтували всілякими заходами безпеки не попереджаючи селян про час та строки обробок своїх земельних угідь, які розташовані впритул з людськими садибами, то про проведену обробку свідчив характерний  хімічний аромат у повітрі. Найсучасніші пестициди не мають запаху, тому визначити коли були внесені хімікати стало ще важче. Ці токсичні для навколишнього середовища, людини та комах-запилювачів препарати, кожного року тонами постачаються до країни.
Безконтрольність на ринку засобів захисту рослин та неймовірна кількість підробок препаратів ускладнили проблему. Як зберегти здоров’я, якщо лани, що раз у раз піддаються обробкам, по сусідству з приватним сектором, або обробляється город біля твоєї садиби?

Селяни проти аграріїв? 

Сільське господарство, в тому числі вирощування картоплі та овочів на присадибних ділянках, в умовах сьогодення не обходиться без застосування пестицидів та агрохімікатів. Вони дозволяють підвищити врожайність сільськогосподарських культур шляхом знищення бур’янів і шкідників та захистити рослини від хвороб. Часто на городах висівають зернові, кукурудзу, сою  по яких вносять ядохімікати, що залишилися після внесенні їх в полі.

За останні роки збільшилася кількість скарг та звернень громадян до органів місцевої влади саме через застосування пестицидів та внаслідок цього заподіяння шкоди здоров’ю людей, рослинам, тваринам, зокрема бджолам.

Підтвердити чи спростувати підозри селян  про те, що їх труять пестицидами, практично неможливо, як і довести сам факт отруєння. Притягти винних аграріїв до відповідальності також не вдається, бо ж у відомства що відповідає за контроль застосування пестицидів та інших агрохімікатів практично зв’язані руки. Принаймні, до повного зняття всіх карантинних обмежень. До слова,  в нелегких реаліях сучасності,  у керівництва місцевих громад добрі взаємовідносини з фермерами  та є набагато важливіші за екологічні чи медичні проблеми селян, тому в більшості випадків вони не намагаються загострювати стосунки.

Медики говорять, що симптоми  отруєння агрохімікатами у різних людей проявляються по різному. В одних з’являється утруднене дихання, у декого – висипання на шкірі та інші алергічні реакції. В будь-якому випадку їхнє застосування несе чималу загрозу людству, адже отрута залишається в продуктах харчування і здатна накопичуватися в організмі людини. Це також викликає гострі хронічні отруєння у тих, хто їх споживає, з ними працює, ними дихає.

У пошуках методів впливу на недобросовісних господарників

Оскільки пестициди є токсичними речовинами, законодавством передбачені вимоги до відносин, пов’язаних із державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров’я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Кожен, хто при здійсненні сільськогосподарської діяльності використовує хімічну оброку, зобов’язаний принаймні перечитати вимоги вказаних правових актів.

Законодавство України по застосування пестицидів складається з однойменного закону «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин» та відомчих наказів, основними з яких є Державні санітарні правила Міністерства охорони здоров’я України, затверджені наказом № 1 від 03.08.1998 року про «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»,  Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.96 № 382 та інші.

Згідно з Положенням про Держпродспоживслужбу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 667 у редакції від 13.01.2017, остання здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині.

В кожній області раніше була зональна агрохімічна лабораторія. Вивчалась не тільки родючість земель сільськогосподарського призначення, а й рівень забруднення токсичними та радіоактивними речовинами, зміни цих показників унаслідок господарської діяльності, складали агрохімічні картограми, перевіряли залишковий вміст пестицидів, важких металів, хімікатів у воді, ґрунтах, рослинницькій продукції та сировині, проводили багато інших досліджень

Не потрібно перевертати архіви, десяток років тому були відповідні служби, більш-менш дотримувалися законів.

Зараз державою не забезпечений контроль за використанням пестицидів. Держпродспоживслужба не має лабораторій, які можуть дослідити вміст пестицидів у воді, повітрі, ґрунтах. Регіональні лабораторні центри, які раніше підпорядковувалися санепідемстанціям (до створення Держпродспоживслужби), підпорядковуються тепер МОЗ, а не Держпродспоживслужбі та не здійснюють контролювальних функцій. Лабораторії Держекоінспекції України не проводять досліджень пестицидів, бо не атестовані на такі вимірювання, а також здебільшого не мають відповідного обладнання.

Полтавська філія ДУ «Держґрунтохорона» акредитована в системі «Украгростандарт».

Контроль за транспортуванням, застосуванням, зберіганням пестицидів і агрохімікатів покладено на Головне управління Держпродспоживслужби у Полтавській області, зокрема, на Управління фітобезпеки. Такі управління є у кожному районі області. Обґрунтовано поскаржитися селяни можуть і на гарячу урядову лінію 0 800 507 309. Варто відмітити, що  обґрунтоване звернення або скарга – це документ, у якому вказано заявника (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, паспортні дані), інформацію, щодо якого об’єкта написано звернення, де відбулося порушення, до чого воно призвело.

Якщо заява буде неповною, то Уряд може не надати дозволу на проведення позапланової перевірки.

Окрім цього, щоб установа могла провести перевірку, заявники мають надати документ-підтвердження від лікаря або результати аналізів лабораторії стосовно того, що неправильне застосування хімікатів дійсно спричинило погіршення здоров’я. Довести це на практиці важка  справа. Як повідомили на запит у Держпродспоживслужбі Полтавської області, ніхто з селян у цьому році не зміг надати документального підтвердження отруєння агрохімією. Взагалі ніяких звернень з цього приводу не було.

В Держпродспоживслужбі та Державні екологічні інспекції стверджують, що в Україні не має сертифікованих лабораторій станом на 2016 та 2017 рік, які здатні перевірити наявність пестицидів у ґрунтах, повітрі та рештках рослин та тварин.

Як сказав начальник фітосанітарної безпеки Мартиненко Андрій Михайлович, скарги приймаються тільки з «Гарячої лінії», тел. 15-80, та як виявилося ця лінія обслуговує тільки місто.

 Але це не значить, що й самих отруєнь не було.  Як розповів  лікар Юрій Бойко, пестициди мають здатність розкладатися у природному середовищі, тому чим більше пройшло часу з початку обробки, тим менша імовірність знайти залишки хімікатів у повітрі, ґрунті чи воді. До того ж, на погіршення здоров’я могли вплинути і інші хімікати, які самі селяни використали для обробки власних городів.

Окремо слід виділити звернення громадян щодо застосування сусідами пестицидів на своїх присадибних ділянках.

Жителі скаржаться на сильний запах, пошкодження своєї городини та саду, порушення меж застосування препаратів, забруднення води в колодязях та річках, ставках тощо. Зазначене питання регулюється Земельним кодексом України і підпадає під поняття добросусідських відносин. У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства для вирішення питання найперше слід звертатися з заявою до відповідного органу місцевого самоврядування (сільська, селищна або міська рада, об’єднана територіальна громада). Як це робилося в Чутівському районі читайте тут.

У Полтавській Держпродспоживслужбі посилаються на вимоги щодо обробки полів отрутохімікатами, які, регламентовані наказом МОЗ України від 1996 року. Вони вже застарілі, однак поки іншої законодавчої бази в Україні не розробили - говорять вони.

За цими нормами, аграрії зобов’язані за три дні до початку робіт повідомити населення про місце і строки використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче ніж 1 км від місця проведення робіт. Також вони мають поінформувати про вимогу перенести пасіки на відстань більше ніж 5 км. Фактично тривалість обмежувальних заходів становить п’ять днів.

Крім того, за державними санітарними правилами 1998 року про транспортування, зберігання і застосування пестицидів у народному господарстві, якщо суб’єкт господарювання має поля на відстані менше ніж 500 м до житлових будинків, то він не може обробляти їх пестицидами за допомогою вентиляторного обприскування; якщо менше як 300 м – не можна використовувати шлангове обприскування. Як це розуміє ТОВ «Чиста криниця» Кошманівський підрозділ, Машівського району - тут.

Примітно, що у зв’язку з епідемією коронавірусу ускладнилася сама процедура притягнення винних аграріїв до відповідальності, якщо їх запідозрять у порушення чинних екологічних норм. Позапланову перевірку Держпродспоживслужба зможе провести у тому випадку, якщо вдасться зафіксувати скаргу фізичної особи на юридичну. Якщо орендар поля не зареєстрований як юридична особа, його перевірити на добросовісність складніше.

Не видимий вбивця – видимий?

 Доказати, що пестициди вносилися біля садиби, легко і просто, адже це робилося наземним оприскувачем який за собою залишає слід. Пройде 2-4 дні і бур’яни  поміняють колір, а потім стануть висихати. В ґрунті і рослинах будуть залишки пестициду. Населення знає чия це ділянка, хто її обробляє, тож знайти винуватого можна. Відстань до садиби чи села від обробленої ділянки визначити не тяжко.  Основне залежить від голови адміністрації, він повинен ініціювати створення комісії, яка все це  перевірить. Порушник повинен надати документи на внесений пестицид. При відсутності документів комісія відбирає зразки ґрунту і рослин та здає їх лабораторію. Порушник   все оплачує … Факти на поверхні, а байдужість влади нас вбиває. Факт, що в такому випадку людина прийняла дозу яду не потребує медичного підтвердження.

Яди з кожним роком накопичуються в організмі, коли будуть зовнішні ознаки отруєння та  медичне підтвердження, рятувати  людину буде вже  пізно.

 Тільки так можна  змусити орендарів дотримуватися чинного законодавства і разом з цим захищати  права людей, а система державного контролю за використанням пестицидів повинна бути змінена на дієву та таку, що попереджатиме заподіяння шкоди здоров’ю людей та довкілля.

До проблем селян дослухалися екологи, але фермери з ними не згодні

Днями Європейська комісія оприлюднила плани щодо захисту біорізноманіття у Європейському Союзі. Вони передбачають скорочення використання пестицидів і заохочення органічного виробництва. До 2030 року Єврокомісія хоче вдвоє скоротити використання пестицидів  і зарезервувати мінімум 25 відсотків земель для органічного виробництва. На даний момент таких угідь – лише близько 8 відсотків у всьому світі. На жаль, нині у рейтингу країн, які масово використовують для обробки полів отрутохімікати, наша держава у лідерах. Серед агрохімікатів, які визнані токсичними в Європі, — гербіциди (засоби для боротьби з бур’янами), атразин, гліфосат, ацетохлор,  ті, котрі можуть спричинити рак та є небезпечними для довкілля. Проте в Україні ці та інші шкідливі речовини інтенсивно використовують агропідприємства. А головне, держава  майже не контролює більше 1000 найменувань засобів захисту рослин, які зареєстровані в Україні. Як наслідок, забруднюється вода, повітря, ґрунт, отруюються люди, масово гинуть бджоли. Це не враховуючи те, що значна кількість таких препаратів є підробками.

"Жоден контролюючий орган в Україні не здійснює контроль за використанням пестицидів у сфері АПК. А українські підприємства вдало користуються такою безконтрольністю, – говорить еколог Анна Войцеховська. -  Наш державний реєстр нараховує близько 1,1 тис. пестицидів, і щонайменше 20 речовин із цього переліку - заборонені у ЄС. Серед них - надзвичайно токсичні і такі, які викликають онкологічні захворювання. У цих пестицидів навіть термін реєстрації закінчився, а ми продовжуємо ними обробляти поля. Українці у відчаї від такого свавілля з боку держави і компаній, які користуються цим свавіллям", - розповіла еколог.

Прикро, але поки що на Полтавщині практичні ніякі державні структури та громадські організації не проводять роз’яснювальної роботи  на цю тему з місцевим населенням. Ще одною проблемою є те, що в області немає установи, яка б займалася комплексним дослідженням пестицидів та агрохімікатів. До недавнього часу такий аналіз можна було зробити в Києві у двох інститутах, які працювали на договірних засадах. З початком карантину вони призупинили свою роботу, тому недобросовісним господарникам взагалі нічого не загрожує. Віце-президент асоціації фермерів України Леонід Кириченко також звертає увагу не неконтрольоване внесення деякими аграріями отрутохімікатів, які можуть принести шкоду людям, які живуть в безпосередній близькості до оброблених полів. «Щоб визначити, який пестицид вносило підприємство, треба зі залученням представників Держпродспоживслужби або Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, представників підприємства відібрати пробу ґрунту, води, бджіл, сільськогосподарської продукції. Крім того, опломбувати цю пробу та направити на дослідження. Але експертиза пестицидів досить дороговартісна. Тому люди рідко коли можуть дозволити собі провести дослідження на вміст пестициду. До того ж окремі пестициди мають періоди розпаду 5-10 днів залежно від класу пестициду. Доки людина довезе зразок у лабораторію, діюча речовина може розкластись – додає аграрій».

Всі фермери, з якими довелося поспілкуватися для написання матеріалу, визнали, що використовують отрутохімікати для обробки своїх полів. В іншому випадку вони просто збанкрутують. Але дотримуються всіх рекомендацій і не обробляють поля, які впритул прилягають до людських садиб. Втім, факти говорять про зворотне. Як повідомила голова Чутівської РДА Тетяна Данільченко, скарги людей з приводу обробок полів агрохімією та отруєння бджіл і людей були і раніше. Керівництво району шукає шляхи побудови компромісу між аграріями і місцевими жителями. Раніше, в попередні роки, також їх шукали…

Окремо слід виділити звернення громадян щодо застосування сусідами пестицидів на своїх присадибних ділянках. Жителі скаржаться на сильний запах, пошкодження своєї городини та саду, порушення меж застосування препаратів, забруднення води в колодязях та річках, ставках тощо. В декого загинула птиця, худоба. Зазначене питання регулюється Земельним кодексом України і підпадає під поняття добросусідських відносин. У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства для вирішення питання найперше слід звертатися з заявою до відповідного органу місцевого самоврядування (сільська, селищна або міська рада, об’єднана територіальна громада). На жаль сільські Ради не хочуть цим займатися.

Проблему внесення пестицидів в межах села закривають відписками.

Відзначу, що згідно діючого законодавства поліція може розпочати кримінальне провадження за даним фактом, але лише у випадку заподіяння шкоди довкіллю (отруєння бджіл, худоби, забруднення води, ґрунту чи повітря). Як раніше говорилося, без  висновку медика про факт отруєння людей у певному населеному пункті у неї зв’язані руки.

Таким чином, держава не може гарантувати безпеку під час використання пестицидів та агрохімікатів, тому ЕПЛ просило заборонити їхнє використання до запровадження належного контролю.

Тому, чи не єдиним вирішенням проблеми є боротьба за своє здоров’я самих селян з втручанням державних органів, адже вони так чи інакше втягнуті в битву за урожай і саме для них вона може стати фатальною. Варто пам’ятати, що захист наших прав, здоров’я, майна, залежить не тільки від дій органів влади, але і від активності та свідомості кожного з нас.

 У світі існують альтернативи застосуванню пестицидів, які є не менш результативними та більш екологічно чистими. Україні необхідно запозичати іноземний досвід із заборони та зменшення обсягу використання пестицидів. Думай…ТЕ…