На Полтавщині в занедбаних владою селах кожна друга-третя садиба пустує. Присадибні ділянки взяли в користування фермери чи приватні підприємці. Сільська рада задоволена - землі не заростають бур'янами. Як доглядають ці землі «нові господарі ” нікого не цікавить. На городах родюча земля, бо колись, ще живі власники, вносили туди перегній і дуже хороше ці ділянки обробляли. А сіють там «нові господарі» ячмінь та пшеницю кілька років поспіль, чим виснажують землю (це саме швидше, бо це мало затратні культури, економічно вигідні). Але з часом з’являються бур'яни. Що таке агротехнічні методи боротьби з бур'янами вони вже майже забули, виправдовуючись подорожчанням пального. За екологічно чисту продукцію «нехай дбають» великі підприємства, а тут, в глибинці, потрібно з землі видавить усе що можна, бо «все» оцінюється грішми, а гроші «правлять світом». Гроші ніколи нікого не жаліють, через них убивають, спалюють, четвертують. Тому в погоні за ними орендарі не дивляться що в селах живуть не тільки старі люди (на їхню думку – використаний матеріал), а й діти. Начіпляють обприскувачі на трактор і гайда по городах вносити пестициди.
Заяви до сільської Ради з проханням припинити цей бешкет не діють. Мотивуючи це тим що «щоб притягти до відповідальності виконавців потрібні письмові заяви свідків, фото або відео на підтвердження» і так далі. Комісію представників державної інспекції з захисту рослин та санітарну епідеміологічну службу знайти не реально.
Проти вітру не плюнеш. Майже всі сільські городи обробляють орендарі та фермери. Зимою вони чистять сніг, в них земля селян (по яких платять копійки), дехто тримає магазини. Село повністю залежить тільки від них.
Нова панщина, нова залежність абсолютно від всіх і всього. Вмирайте людоньки, зароблені на вашій землі гроші не пахнуть і не воняють та «відмиваються» швидко, їх можна «вирощувати» і на могилках. Можновладці вже подбали про себе і своїх нащадків, час настав для місцевих панків. А земля все витерпить, у свій час прийдуть нові власники які наведуть лад. Як довго це триватиме? Яка доля визначена напівмертвим селам? Вже не дивує те, що сільські жителі залишають домівки, а з мапи України в рік зникає близько 30 сіл.
Варто зазначити що днями директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кехконен дала інтерв'ю, в якому розповіла, що попри легендарну родючість українських земель, країна збирає найменше врожаю з гектара ріллі, ніж будь-яка інша держава Європи з близькими кліматичними умовами. Прикро що село знищують, а ради землі все одно не дають.
Люди, відкрийте очі, подумайте про майбутнє своїх дітей та онуків. Пестициди - складні хімічні речовини, які мають свої особливості. Вони, в порівнянні з хімічними речовинами іншого призначення, особливо стійкі, тому постійно можуть циркулювати в навколишньому середовищі, і не виключено, що можуть накопичуватись в плодах. Маючи високу біологічну активність, вони становлять потенційну загрозу для живої природи. Серед пестицидів, які визнані токсичними в Європі, — гербіциди (засоби для боротьби з бур’янами), атразин, гліфосат, ацетохлор, котрі можуть спричинити рак та є небезпечними для довкілля. Проте в Україні ці та інші шкідливі пестициди інтенсивно використовують агропідприємства. А головне, держава не контролює всі 1092 пестициди, які зареєстровані в Україні. Як наслідок, забруднюється вода, повітря, ґрунт, отруюються люди, масово гинуть бджоли.
Коли вже вибрали таку владу (чи вона обрала сама себе нашими голосами) яка нічого не робить, можливо настав час її заставити працювати… або поміняти?
На Полтавщині села свідомо знищують. Хто за цим стоїть?
Хто виконавець? Кому це вигідно?
Нічого грішити на закон (Верховна Рада України. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про пестициди і агрохімікати"(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 14, ст.91), 1995 ). Усі його не дотримуються починаючи з обласних чиновників і закінчуючи звичайним трактористом який виконує вказівки. Чи хоч раз цікавилося керівництво тим як проживають механізатори які працювали з пестицидами в дев'яності та пізніше? А заправники які їм допомагали? Результати опитування східної частини Полтавщини свідчать, що ні тих трактористів ні заправників давно уже немає!!! Вони відійшли у вічність не давши уроку наступному поколінню, адже керівники - «вчителі» не зацікавлені в цьому, а дуже «хваткі» учні - неуки жадібні на гроші. Чи бачив хто як працюють нині бригади по внесенню пестицидів по селах? Крім того що не дотримуються вимог закону відносно навколишнього світу самі не користуються засобами індивідуального захисту (для захисту органів дихання – респіратори або марлеві пов'язки, для запобігання потрапляння на шкіру – гумові рукавиці, чоботи, для захисту очей - герметичні окуляри).
Заправники, часто-густо, молоді люди які люблять випити. Це головні кандидати на той світ. І от така команда їздить по присадибних ділянках з обприскувачем не попереджаючи населення що будуть вноситись пестициди та витравлюють людей. Мешканці дихають парами пестицидів, та споживають ягоди (полуниця, малина), а також салат, петрушку, зелену цибулю та горошок які посилено поглинають хімічні речовини, п'ють молоко та їдять яйця, можливо ще щось і продають. І до цього нема нікому діла. Усі заробляють - одні що «не бачать» що робиться (бо і їм від цього щось перепадає), другі - щоб заробити копійку для виживання, треті - щоб було за що випити. Село тихо вимирає варячись у «власному соку». У всього є людська ціна. Як можуть можновладці оцінити людське життя на Україні?
Ми повинні бути переконливішими.
"Приріст" населення в Україні
Ps. Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межах або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і строки, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні.
Завчасно, але не пізніше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств повинна сповістити населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів.
У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні знаки.
Використання пестицидів в окремих галузях народного господарства, у колективних та індивідуальних садах і городах, в закладах охорони здоров'я та побуті повинно здійснюватись тільки у відповідності з Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" та доповненнями до «Переліку…».
Вимоги щодо застосування пестицидів визначені в ДСП 8.8.1.2-001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів в народному господарстві» п. 6, а розміри санітарно захисної зони визначені в пп. 6.2 - 6.3.4 при застосуванні пестицидів за допомогою авіації становлять:
- 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
- 2 км від рибогосподарських водойомів, відкритих джерел водопостачання, місць випасання домашніх тварин, об′єктів природно-заповідного фонду;
- 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, а також посівів с/г культур, які використовуються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших с/г робіт.
Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300м.
Особи, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.
Хто нестиме відповідальність за порушення законодавства про пестициди і агрохімікати по Статті 20 Закону?
Чому посадові особи, які здійснюють державний нагляд і контроль не виконують своїх прямих обов’язків?
Чому місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами не організовують та не проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.
Чому обробку індивідуальних садів і городів в межах населеного пункту застосовують заборонені пестициди (ті що використовують для обробітку за межами населеного пункту), а не ті які дозволені для роздрібного продажу населенню “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” і Доповненнями до нього?