Груба на воді - міф чи реальність? Чим опалюватимемо житло взимку 2018 -2019 року
Не встигли ми за порадою наших урядовців «тугіше затягти паски», як нові обіцяні ціни на енергоносії спонукали знову задуматися: чим будемо опалювати оселю вже зовсім скоро? Традиційно, в доважок до цін на газ та електрику, стали підніматися і вартість усіх наразі відомих альтернативних джерел тепла. Тут зупинимося трохи детальніше.
Беззаперечно, найкалорійніший за енергетичними показниками – газ, адже зі 1000 кубометрів блакитного палива ми повинні отримати трохи більше 8000–8200 ккал/м3, тепла. Проте, він дорожчає і буде дорожчати. Його альтернативою могло б стати вугілля, але наразі нас намагаються переконати в тому, що на Полтавщині про своє вугілля не може бути й мови. Мовляв, його видобуток не лише надто дорогий для нас, а й його покладів замало. Привозного у вільному продажу взагалі немає. Проте, це насправді не так: за даними місцевих геолого-розвідувальних експедицій у південній частині Полтавської області, виявлені пласти кам'яного вугілля з глибиною залягання 1000-2000м, які простягаються від с.м.т. Решетилівка в напрямку Дніпропетровської області.
Варто згадати і великі (до 800 мільйонів тонн) поклади Сула - Удайського родовища бурого вугілля, з невеликою глибиною залягання пластів. Характерною особливістю Сула-Удайського родовища бурого вугілля є можливість його розробки відкритим способом, оскільки глибина залягання продуктивних пластів бурого вугілля – 50-60 метрів від земної поверхні.
За підсумками геологорозвідувальних робіт у 1992 році були визначені запаси тільки однієї ділянки – Мелехівської, які оцінюються у 368млн.тонн. (Джерело: Матеріали до єдиного дня інформування населення Полтавщини «Природні багатства Полтавщини та їх використання»).
Дивно, як можна з Америки чи інших країн через океан та всю Європу доставляти вугілля, витративши при цьому шалені кошти, коли в нас свого вдосталь! Чому держава не зацікавлена у розробці своїх родовищ? Невже не знають для чого його можна використати?
Для себе полтавці вже давно знайшли альтернативніший метод опалення – дрова. Порівняно з весною попереднього року вони також подорожчали на 250- 350 гривень. Недоступними по ціні залишаються паливні брикети та палети. Але найнеприємнішим є те, що доставка палива стала дорожчою за вартість самих дров, чи то брикетів, палет. У підтвердження свої слів демонструю скін вартості транспортних послуг за доставку покупки.
Переконана, що всі неодноразово чули про використання енергії вітру, сонця, води місцевих річок, теплової енергії для потреб опалення приміщень. Навіть якщо поки-що їх застосування у побуті звичайних полтавців здається чимось на кшталт фантастики, то наші предки, не маючи сучасних технологій, успішно цим користувалися. Тож, до вашої уваги кілька корисних лайф-хаків, які стосуються опалення будинків і енергозаощадження.
Альтернативні опалювальні пристрої.
Пощастило тим, хто не продав на метал старий дров’яний котел
Можна біля газового котла встановити паралельно котел під дрова (від 4,5 тисяч гривень до 30 тисяч). Встановлення котла на дровах має багато варіантів. Можуть використовуватись традиційні твердопаливні котли ціною від 9000 гривень, є газогенераторні (піролізні) від 17000 гривень, котли тривалого горіння від 18500 гривень, автоматизовані пелетні котли від 65000 гривень. Котли на твердому паливі потребують димоходу, а це вже додаткові затрати понад 12000 гривень. Не дешево обходиться обв’язка котла і монтажні роботи – ця частина може коштувати ще 10000 гривень. (не забуваємо про основний відчутний «мінус» твердопаливних котлів – клопітке обслуговування. Доведеться підкидати в топку дрова, та ще й щодня вичищати її від золи та залишків палива – інакше до біди недалеко. Якщо, скажімо, кинути в топку дров’яного котла сирі поліна (а перебуваючи на вулиці, вони неодмінно вбирають вологу), вода почне випаровуватися, а пар конденсуватися в димоході. На конденсат налипає зола, поступово накопичується і забиває димохід. Якщо його вчасно не почистити – сім’я може отруїтися чадним газом. Крім того, нерідко тяга викидає з димоходу шматки розпеченої золи на дах, що може призвести до пожежі.) Один і той самий об’єм дров може горіти з різною швидкістю і виділяти різну кількість тепла. Але існують способи продовжити час їх горіння, збільшити тепловіддачу і скоротити витрати – а це вже «плюс»
Експерти говорять, що опалювати житло брикетами в рази дешевше, ніж електрикою, газом або дровами. Для порівняння: теплота згоряння паливних брикетів становить 4500-4900 ккал/кг, тоді як сухих дров - 2500- 2700 ккал/кг, але ж 1кг брикетів коштує як 4 кг дров!
Щоб зігріти будинок площею в 75,0м2 газом, знадобиться щонайменше 3 тисячі гривень на місяць (5,5м3 соц. норма газу на рік * 75,0м2 = 412м3газу * 6,88грн.вартість газу = 2838грн.). Коли опалювати електрикою 5537грн. Тому що співвідношення електрики й газу виглядає так: 1 куб газу = 8 кіловат-годин електрики. Коли обігрівати звичайним масляним каміном на 2кВт/год (2кВт/год * 24 год = 48кВт/день*30днів =1440кВт* 1,68грн = 4061грн.).
До речі, попит на дрова збільшив і кількість шахраїв у цій царині. І що найцікавіше, вони обманюють досить легально, «правильно» порахувавши кубометри чи складометри ваших дров. Як не потрапити їм на гачок читайте далі:
Как правильно определить объём дров?
Для начала нам необходимо понять, что такое складометр (скл./м.).
Это очень просто (1 метр высота * 1 метр глубина * 1 метр ширина, плотно уложенных дров. Это и есть 1 скл./м.
И чем отличается скл./м. и куб./м.?
Заказав дрова в кубометрах (куб./м.), коэф. перевода 0,7 от одного скл./м.
То есть 1 скл./м. Это 0,7 кубометра.
А если Вам привезли машину дров насыпью (навалом), не уложенных на кузове.
Как определить, сколько там скл./м. или куб./м.?
Измеряв автомобиль дров (навалом), Длину * Ширину * Высоту.
Есть такая формула:
от насыпи до скл./м. коэффициент перевода 0,82. Вы множите объем кузова с дровами на 0,82 и получаете кол-во скл./м.
Пример:
Автомобиль ГАЗ 53
(в тех. паспорте объема кузова нет, есть грузоподъемность 5 т.)
длинна 3,4 ширина 2,3 высота бортов 2,0 м. = 15,64 м3 (это максимум!).
И этот автомобиль забросали дровами навалом.
Мы берем 15,64 и множим на 0,82 = 12,8248 (до тысячных +/-) скл./м.
А Вы договаривались измерять объем в куб./м.? Тогда еще множите на 0,7 и получаете = 8,97736 куб./м.
Вот так меряются дрова колотые. Вам везли 15 куб./м. а привезли...
Електричний котел
Встановити дорого, а користуватися ще дорожче ніж газовим
За електричний котел доведеться заплатити більше, ніж за газовий. Зокрема, сюди входить придбання самого пристрою, монтаж, оформлення документації та інше. Хочеш-не хочеш, а треба буде віддати 16 - 18 тис. грн.(відповідно, вкладені кошти окупляться лише за два-три опалювальні сезони). Потім на підставі акту написати заяву в РЕМ або іншу організацію з проханням надати дозвіл на приєднання стаціонарної електроопалювальної установки до електричної мережі енергопостачальника. Абоненти, які вже перейшли на електроопалення, кажуть, що зробити це досить складно, є низка нюансів, складнощів з оформленням документів, тощо. Якщо ви вирішили опалювати свій будинок електрикою, то треба отримати технічні умови, що досить нелегко. Але головний недолік електрокотлів напротивагу газовим - висока вартість електроенергії. Навіть при старих цінах на природний газ опалення будинку за допомогою електрокотла обходилося в 2–3 рази дорожче, ніж використання аналогічного газового котла. Національно комісія України з питань енергетики своєрідно прокоментувала надвисоку вартість електрики в державі. До вашої уваги головні «офіційні» причини її постійного здорожчання:
Причини подорожчання електроенергії:
Як стверджують в комісії Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг,зростання тарифів на електроенергію пов’язано з двома основними факторами – зростання індикативної ціни вугілля в структурі оптової ринкової ціни на чверть у 2018 році, а також збільшення обсягів генерації електроенергії з ТЕС. Згідно з планами комісії, генерація енергії на ТЕС призведе до більшого споживання вугілля, яке істотно виросло в ціні.
Відповідно, витрати на генерацію енергокомпанії планують відшкодувати за рахунок підвищення тарифів для підприємств і населення в межах 10% -15%.
На сьогоднішній день, у середньому, тариф на електроенергію в Україні становить 1,68 грн\кВт. Дійсно, це одна з найнижчих цін в Європі – найближчим “конкурентом” є Болгарія – 2,95 грн/кВт. Найдорожче коштує електроенергія в Німеччині та Данії – понад 9 грн/кВт. гідно з офіційними даними, українці в середньому заробляють 7339 грн на місяць.
Відповідно, людина, яка отримує середню зарплату і споживає в місяць близько 150кВт-год, з тарифом в 1,68 грн/кВт витрачає на світло 3,43% місячної заробітної плати. Тим часом, житель Данії, де тариф становить 9,51 грн/кВт витрачає більш ніж удвічі менше – 1,47% від зарплати. Найменше ж на електроенергію серед європейських країн витрачають у Ліхтенштейні – 0,45%.
Джерело: Politeka
Геотермальні теплові насоси
Модно, економно і поки-що надто дорого для українців
В Європейських країнах частка альтернативних джерел відновлювальної енергії кожного року збільшується – в деяких випадках вона задовільняє до 30% потреб населення (Данія, Ісландія).
В приватному секторі більш надійним і стабільним джерелом енергії є грунт. Тому в останні два роки в Україні все більшим попитом починають користуватися геотермальні теплові насоси. Як відомо, грунт нижче рівня промерзання має стабільну температуру – від 3 до 8 градусів тепла. Саме це тепло і використовує тепловий насос. Антифриз (пропіленгліколь) забирає тепло з грунту та передає його через теплообмінник холодоагенту (фреону), який за рахунок цього тепла здійснює фазовий перехід (з рідкого в газоподібний стан). Далі газоподібний фреон поступає в компресор, який стискає його, завдяки чому підвищується температура фреону до 80 градусів. Це тепло через теплообмінник передається в систему опалення будинку, фреон охолоджується, переходить у рідкий стан та поступає в теплообмінник. Цикл повторюється.
На сьогодні на ринку геотермальних теплових насосів присутні як вітчизняні, так і іноземні виробники. ККД більше 400%, але вартість від 33 до 55тис грн. Це не під силу звичайному споживачеві.
Шукаємо най економніше паливо
Торф. Все нове є давно забутим старим
В кого є піч чи груба можна (як це було раніше) топити торфом чи торф’яними брикетами. За теплотою згорання 100 кг спалених сухих дров відповідають 50 кг. сухого торфу, тож, економія складає 50%. Раніше він був значно дешевший за дрова, але його зараз в Україні не добувають. Торф це стратегічно важливе паливо.
В нас увійшло в традицію кожного року гасити торфовища. Використовуються значні людські ресурси, кошти, техніка. А чи не простіше б було добувати цей торф і робити з нього брикети.
Моє дитинство пройшло в місцях де були і є торфовища. Я знаю як люди вручну добували собі паливо та як це робив спеціальний комбайн. Село Липове Талалаївського району Чернігівської області забезпечувало половину району паливом із торфу. В тих населених пунктах де видобувався торф і нині в людей залишилися груби і печі які можна топити торфом.
За сучасних технологій торф може стати альтернативним джерелом енергії. І Полтавщина тут не виняток. Станом на 01.01.2007 на території Полтавської області налічувалось 52 родовища торфу із балансовими запасами 44,2 млн.тонн.
Відсутність зацікавленості підприємств у розробці родовищ торфу пояснюється тим, що торф як тверде паливо не використовується промисловістю та підприємствами, що виробляють теплову енергію.
При цьому, як на території області, так і в цілому на Україні практично не використовується технологія по виробництву з торфу газу (газифікація твердого палива). Газифікація торфу, що знаходиться тільки в одному родовищі «Оржиця-ІІІ», дозволила б забезпечити споживачів району газом на 160 років. ( Джерело).
Дрова. Їх заготівля перетворилася на варварський бізнес без правил
Наразі найдешевші – дрова, але їх дістати дедалі важче. Заготовляючи паливо, люди знищують всі дерева, не розбираючись у їх цінності. З лісовими насадженнями взагалі катастрофа. Замість того, щоб цивілізовано вирізати хмиз побіля доріг та лісозахисних смуг і використовувати як паливо (подрібнити на подрібнювачі гілки, загрузити в сітки, і т.д.), лісосмуги знищуються. Виявляється вони - нічийні.
Вирізаються населенням дерева твердих порід, а особливо дуби. На їх місці залишаються купи маленьких гілок та виростають нікому не потрібні чагарники. Так, наприклад, роблять в Новосанжарському, Полтавському, Чутівському районі, це доводилося бачити на власні очі. В Оржицькому районі пішли ще далі. Там знищують лісосмуги тільки тому, щоб збільшити площі полів, бо сучасній техніці там «затісно». Селяни слушно зауважують, що так можна догосподарюватися й до того, що з нічого і труну буде зробити. Чи знають про це чиновники, поліція, екологи, природозахисники? Думаю знають. Проте, їм не до цього. Нині йде черговий перерозподіл землі (як капіталу), тож це їм тільки на руку, а далі «хоч вовк траву їж».
Рослинні залишки - в брикети
Українці поволі переходять на паливні брикети, але «гальмує» ціна на їх доставку. Зараз 90% наших виробників паливних брикетів працюють на європейських споживачів, українцям вони «не по кишені». Держава не надає цьому значення. В кожному селі чи селищі є сировинна база для налагодження роботи – солома, відходи деревини, стебла кукурудзи, стебла соняшнику, соняшникове лушпиння, поросль біля доріг і лісозахисних смуг. 
Враховуючи те що в Україні безробіття, надавши державну допомогу та організувавши населення, в кожному селищі (чи в селі) брикети можна робити в достатній кількості, при цьому потреба в субсидії сама по собі зникне. Деякі господарі роблять брикети в домашніх умовах, але щоб ними забезпечить людей масово, потрібне втручання держави. Зверніть увагу, скільки восени на полях згорає рослинних залишків. Та чи не корисніше їх палити в грубі чи котлі?
Для прикладу приводжу затрати на опалення будинку площею 150м2.
Найкреативніші методи заощадження на опаленні
Вірити чи ні – вирішувати вам
Кілька разів зустрічала інформацію про те, що додавши деяке нескладне обладнання до звичайної груби чи котла під дрова можна продовжити їх горіння і заощадити до 30-50% палива. Існує кілька протилежних думок з приводу того, чи можливе горіння води? Кожен намагається по можливості економити топливо, тому цю гіпотезу варто було перевірити. А раптом, це і є одним з альтернативних методів заощадження? Тож груба на воді – міф чи реальність? Для початку невеликий ліричний відступ від основної теми. Коли життя змушує шукати відповіді на багато питань, доводиться часто-густо звертатися до Інтернету.
Варто додати до “запиту” слова “своїми руками” – і відповідь знайдена. Так кілька років за порадою умільців з Інтернету робила потрібні для ведення господарства вироби: подрібнювачі, ножі, дровоколи, подрібнювачі сіна, розпушувачі, причепи і т.д. Народні майстри показують схеми, креслення, готові вироби, демонструють їх роботу. Цікаво, корисно, інколи дуже просто, доступно та дешево. Коли руки там де потрібно, для кожного бажаючого щось зробити це велика допомога, до того ж - економія коштів.
В державі черговий раз підвищують ціни на газ. Це мене спонукало поставити крім газового котла ще котел під дрова. Зразу ж виникло питання - де брати дрова. Спочатку зрізали старі яблуні, сливи, груші. Але домашні дрова закінчується. По Інтернету шукаю альтернативні види томлива та сучасні котли, але з усіх товарів для бідного українця немає нічого доступнішого, крім звичайних котлів під дрова, та самих простих дров. Натрапляю на статті “вода горить”, «вічне поліно», «груба на воді». Пробую дещо провірити. Так, дійсно вода горить, але як же закон збереження енергії? Чи не зашлаковуються трубки? Чи не перегорає метал? Щоб перевірити це в домашніх умовах, та зробити установку для спалювання води в котлі, не вистачає вимірювальних приладів, матеріалів, зварювального апарату, досвіду роботи, а «хочеться дужче ніж болить» бо води таки більше ніж дров та й добувати її легше.
В Україні вже стало традицією, коли винахідники та випробувачі, не почуті і не побачені своєю державою, виїжджають і працюють на сусідні країни. У нас їх винаходи до 10-ти років відлежуються під сукном у чиновників. Та от диво – поки ці винаходи «чесно чекають своєї черги», на полицях магазинів з’являються такі ж речі, тільки заводського чи фабричного виробництва. Переважно китайських виробників. Без зайвої мороки – швидко купив і користуєшся. Звісно, дорого, але є надія, що виріб працюватиме.
Трапилася нагода побувати на приватному підприємстві з виготовлення сільськогосподарського інвентарю «ПП Крючков» що в Полтаві. Там виробляють потрібні і корисні речі хорошої якості. Колектив дружній, люди привітні. 
Звертаюся до інженера з проханням розробити установку для дров’яного котла, щоб під час горіння в нього подавати воду. Економія, за непідтвердженими даними, до 30-50% дров. Схеми, креслення, показують як це працює - все є в Інтернеті, потрібно лише виготовити і апробувати. «Коли це дійсно працює я буду першим покупцем, затрати окупляться сторицею…». Замовлення не приймають, адже над цим вони не хочуть і не будуть працювати. Для їх бізнесу вистачає й того що вони вже випускають. Ну що ж. Потрібно пошукати умільців, а дивись рік-два пройде і нам такі груби запропонують як не китайці з японцями, так турки.
В нових українських розробках ніхто не зацікавлений, наука достатньо не фінансується. Багато наших науковців вимушені працювати за кордоном. Люди через Інтернет підказують державі в чому є потреба населення, поширюють свої розробки не вимагаючи нічого в замін. Бери ідеї, розробляй, випускай, користуйся. Підтримуй економіку, а народ підтримає виробника. Нині наші урядовці ждуть манни небесної для простого люду з Китаю, для себе з Америки, та голову ламають де краще заховати свої «накопичення» щоб народ не найшов, а то не дай боже заставить ці гроші на Україну працювати. Як там не було, але раніше всі заводи випускали ширпотреб для населення ще й «знак якості» там був, щоб знали, що своє – це надійно. Нині все китайське, одноразове. Молодці китайці, нам є в кого вчитися, але немає кому.
Чому до цього часу на Полтавщині нічого не робиться у сфері розробки альтернативних енергоносіїв?
Останні дані стосовно стану видобутку природних енергоносіїв на території Полтавської області та можливості їхнього використання в побуті побачила у матеріалах які підготовлено у жовтні 2007 Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації , управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Полтавській області та управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації до єдиного дня інформування населення Полтавщини «Природні багатства Полтавщини та їх використання»
Відразу виникло два питання: останні десять років ніхто цим взагалі не цікавився або ж не оприлюднював отримані дані у відкритих джерелах? А схоже, і те, і інше. Але енергетична криза на Україні почалася ще 25 років тому, практично відразу з початком нашої незалежності. Чому до цього часу це питання не піднімалося на відкрите обговорення? Декілька фактів з цього звіту я наводила раніше у матеріалі. Ось його продовження:
«Сьогодні майже 90 відсотків української нафти і газу видобувається на території трьох областей – Полтавської, Сумської та Харківської.
Однак найбільш цінним у надрах Дніпровсько-Донецької западини як геологічної є поклади вуглеводнів – нафти, природного газу та газового конденсату.
За даними пошуково-розвідувального буріння, в осадових утвореннях Дніпровсько-Донецької западини до глибин 6200 м виявлено шість продуктивних нафтогазоносних комплексів. Саме в них і розташовані придатні для промислової розробки поклади нафти і природного газу нашого регіону.
Але слід згадати, що Україна є енергетично залежною державою В нашій області пік видобутку нафти (з газовим конденсатом) припав на 1973 рік (2,1 млн.тонн), природного газу – на 1978 рік (24,0 млрд.куб.м).
Починаючи з 1975 року, обсяг видобутих на Україні вуглеводнів почав поступово зменшуватись, Сьогодні українського газу вистачає лише на потреби населення.
Високомінералізовані пластові води нафтогазових родовищ мають високий вміст йоду, брому, бору, літію, цезію та інших рідкісних елементів, які, за умови застосування відповідних технологій, можуть вилучатись з пластових вод при розробці родовищ нафти і газу.
Крім того, пластові води, температура яких на глибині 3000м становить 700 С, а на глибині 5000м – 1000 С, можуть використовуватись як потужне джерело теплової енергії»
Ps. Інформація взята з матеріалів які підготовлено у жовтні 2007 Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Полтавській області та управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації до єдиного дня інформування населення Полтавщини «Природні багатства Полтавщини та їх використання»
В грудні минулого року була прийнята постанова (див. далі)
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 грудня 2017 р. № 1099
Київ
Про утворення державної установи “Фонд енергоефективності”
Уряд створив державну установу “Фонд енергоефективності”. Передбачається, що вона займатиметься такими видами діяльності, зокрема, як:
*підтримка ініціатив щодо енергоефективності,
*впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження, зокрема в житловому секторі,
*сприяння зменшенню викидів двоокису вуглецю з метою виконання Паризької угоди,
*проведення комунікаційних заходів, пов’язаних з підвищенням рівня поінформованості населення у сфері енергозбереження та енергоефективності,
*сприяння забезпеченню дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності.
Органами управління Фонду є: Наглядова рада та Дирекція. Діяльність установи не має на меті одержання прибутку.
За прогнозами Уряду, за 3-5 років роботи Фонду енергоефективності щорічна економія газу за рахунок ефективного використання палива становитиме не менше 1,5 млрд кубометрів, при цьому запуск нових виробництв на основі новітніх технологій дозволить створити додатково близько 75 тис. нових робочих місць.( Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів).
Хочеться вірити, що державна установа “Фонд енергоефективності” не тільки на словах буде підтримувати ініціативи та розпровідати нам як зберігати тепло чи економно його використовувати-народ вже це зрозумів. Важливо - де його брати, за які кошти, чи це доступно для простого споживача?
