100 років тому царський рубль перестали обмінювати на золото. З того часу в Україні змінився десяток валют, але жодна не користувалася настільки високою довірою народу. (Детальніше: https://ua.korrespondent.net №5 від 7 лютого 2014 року).
Національний Банк України 14 березня 2018 року оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. Монети номіналами 1 та 2 гривні (одна гривня, яка суттєво відрізняється від тієї, що зараз, та дві гривні, яких ще досі не було) ввелися в обіг 27 квітня 2018 року, а монети номіналами 5 та 10 гривень будуть введені протягом 2019-2020 років. Одна гривня тепер схожа на одну копійку. Копійка була 16 міліметрів, гривня - 18. На монеті зображений Володимир Великий. Дві гривні трохи більші - 20 міліметрів. Такого ж сріблястого кольору. Замість герба - Ярослав Мудрий.
Замість затискачів та тримачів для грошей – металеві ящики для грошей. Кому це вигідно?
Паперові купюри номіналами одна, дві, п'ять та десять гривень узагалі перестануть друкувати, щоби згодом металеві гроші їх замінили. Так, за підрахунками Нацбанку, держава зекономить мільярд гривень. Ось тут і виникає кілька цікавих запитань. Про що влада нам недоговорює?
За інформацією Національного банку України, наразі в масовому обігу перебуває майже 13 мільярдів монет номіналом від 1 копійки до 1 гривні на загальну суму в 2 з гаком мільярди гривень.
Трохи більш як 570 мільйонів гривень з цієї суми представлені «незручним» дріб‘язком в 1, 2, 5 і 25 копійок, від якого НБУ планує відмовитися – «ходити» продовжать тільки монети в 10 і 50 копійок та в 1 гривню.
П’ятаків у нас зараз налічується на 95 мільйонів гривень, – 1,9 мільярда штук. З огляду на те, що маса кожного з них становить 4,3 грама, вся маса цього дріб‘язку складе близько 8170 тонн або близько 120 залізничних вагонів при завантаженні кожного менше ніж 70 тонн, підрахували національні банкіри.
Держава замовила 140 мільйонів одно гривневих монет (вага -3,3 г) і 145 (вага - 4 г) – двох гривневих. Маса «старих» і «нових» грошей суттєво не міняється. За рік обіцяють почати заміну 5-гривневих та 10-гривневих купюр на монети масою 5,2 г та 6,4 г. На скільки «вагонів» з новими грішми поменшало, в порівнянні з старими?
Металеві грошові знаки таки будуть продовжувати карбувати. Де будуть використані старі монети, адже їх тонами (за інформацією прикордонних служб) вивозили і стараються вивезти за межі країни. Для чого використовувалися ці монети там? Чи не підуть вони «туди» через якогось олігарха, щоб повернутися до нас «біжутерією», якимись матеріалами чи машинами в якусь сотню раз подорожчавши?
До відома: один брикет запакованих копійок важить чотири кілограми, у ньому запаковані 2 тис. грн. Пенсіонерам часто - густо пенсію проносять мілкими купюрами. Поштарям видадуть автомобілі щоб розвозити гроші? Свої копійки старенькі вже під подушку не заховають бо давитимуться. З грішми їм потрібно видавати сейф, а гаманець є сенс замінити на ридикюль. Одна перевага - грабіжники з металевими грішми далеко не втечуть.
Виготовлення 1 копійки коштує 16-18 копійок. А друк однієї гривні – 12 копійок. Час служби паперових грошей – рік, металевих – 20, але ж хто дасть гарантію що через рік – два Україна не перейде на безготівкові розрахунки, електронні, можливо - долари чи євро. Відколи це чеканити металеві гроші стало дешевше ніж печатати паперові? Найдорожча купюра з сучасними захисними елементами обходиться НБУ в 60 копійок. (Цікавий матеріал дивись тут: http://ua.korrespondent.net/business/financial/3304610-korrespondent-tsinnist-kupuir-za-100-rokiv-zhodna-z-valuit-v-ukraini-ne-perevershyla-tsarski-rubli-za-doviroui-naselennia)
"Сплав дуже дорогий і тому було вирішено замінити алюміній і бронзу на сталь. Якби ми сьогодні карбували одну гривню, вона б коштувала набагато дорожче, ніж номінал однієї гривні", - говорить директор Монетного двору НБУ Володимир Ришинський, (але ж метал важче добувати та переробляти ніж папір).
Щодо грошей: Спочатку, в умовах рабовласницького ладу, грошові системи були представлені повноцінними і неповноцінними грошима, а правове забезпечення їх функціонування зводилося до регламентації процесу карбування монет і боротьби проти фальшивомонетників.
Якщо гроші виступають у формі товару, то цей тип грошової системи називається металевим. Металева грошова система — це така система, основу якої складають повноцінні металеві гроші.
Металева система включає такі елементи: повноцінні, неповноцінні, банкноти, скарбничий білети.
Повноцінні гроші − це гроші, що мають свою вартість, і сааме цю вартість покладено в основу виконання ними ролі загального еквівалента. Золото, що є загальним еквівалентом, уже в сиву давнину потрапляло в обіг у вигляді монет, тобто певної вагової кількості металу, на якому стояв знак держави або правителя, що засвідчував кількість цього металу і його якість. Оскільки повноцінні гроші являлися товаром і до того ж досить рідкісним, то держава була зацікавлена в його постійному збільшенні. Унаслідок цього стосовно повноцінних грошей існувало право вільного карбування.
Другий елемент металевої грошової системи — це неповноцінні гроші, тобто ті гроші, що викарбувані з не грошового металу. Неповноцінні гроші мають власну вартість, але вона менше тієї вартості, яку вони становлять, тому стосовно до них неможливо застосування правила вільного карбування.
Важливим елементом грошової системи є також банкнота. Банкнота як одна з форм кредитних грошей відрізняється від паперових грошей тим, що не має примусового ходіння і забезпечується золотом та іншими активами банку. Істотне значення у грошовій системі мають також скарбничні білети — нерозмінні грошові знаки, що випускаються скарбницями. Держава використовує їх для покриття бюджетного дефіциту.Питань до влади виникає більше ніж відповідей, тому громадяни нашого регіону не бачать вигоди у заміні паперових гривень на металеві. Пояснюють це тим, що заміна паперових грошей на металеві – це повернення у минуле. Люди не розуміють, як заміна паперових банкнот на металеві аналоги наблизить нас до Євросоюзу.
В Європі вже і паперові гроші почали відходити в історію. У розвинутих країнах їх місце займають гроші електронні. Деякі країни повністю відмовляться від готівки. Прикладом є Швеція, де на банківські картки перейшли навіть безпритульні. Попри всі свої переваги, безготівкове суспільство є також таким, у якому повно потенційних проблем. Деякі з них знайомі кожному, хто має кредитну або дебетову картку: комісії за банківські операції, штрафи за овердрафти, лихварські відсотки, крадіжки особистих даних, хакери та старомодне шахрайство
Грошова система України є лише структурним елементом і частиною загальноекономічної системи. Не залежачи від того яким шляхом досягатиметься і забезпечуватиметься фінансова стабільність та сталість купівельної спроможності грошей, Україна здатна зміцнити фінансову систему і піднести ефективність суспільного виробництва та прискорити економічне зростання.
Для цього необхідно розробити та вдосконалити вже теперішній комплекс заходів для подолання структурної кризи. Створити сприятливі передумови для розвитку внутрішнього ринку капіталів і припинити відтік капіталів за кордон. Сформована сильна і незалежна від корумпованих сил виконавча та законодавча влада країни здатна внести вагомий вклад у досягнення стабільності фінансової системи України.